Чорноморець, матінко, чорноморець, Вивів мене босую на морозець.
Вивів мене босую та й питає: "Чи є мороз, дівчино, чи немає?"
"Ой немає морозу, тільки роса". А я молоденька стояла боса.
Ой став вітер буйнесенький повівати, Ой став мене чорноморець підмовляти.
Дурна була, матінко, послухала, Сіла з чорноморчиком, поїхала.
Я ж думала, жить буду, панувати, А тепер приходиться горювати.
А тепер приходиться горювати, На чужії нивочці жито жати.
На чужії нивочці жито жала, Маленькії снопики пов’язала.