Наливаймо, браття, кришталеві чаші, Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали, Голівоньки наші!
Щоби Україна повік не плакала, Щоби наша слава, козацькая слава, Повік не пропала.
А козацька слава кровію полита, Січена шаблями, рубана мечами, Ще й сльозами вмита.
Наливаймо, браття, поки ще є сили, Поки до схід сонця, поки до походу Сурми не сурмили.