Ой чорна я си, чорна, Чорнява, як циганка. Чом си полюбила Чорнявого Іванка?
Іванко, та й Іванко, Сорочка вишиванка, Високий та стрункий, Ще й на бороді ямка.
"Марусе ти, Марусе, Люблю я твою вроду, Люблю дивитися, Як ти ідеш по воду.
Як ти ідеш по воду, Вертаєшся з водою, Люблю дивитися, Марусе, за тобою".
"У полі два дубочки, Обидва зелененькі, Ми ж такі паровані – Обоє чорнявенькі.
Ой вийду я на гору, Та й дуба розколишу. Я звідси не поїду, Кохання не залишу".
Ой рушив поїзд, рушив, Маруся заплакала. Іванкові призналась, Що вірно покохала.