Ой у вишневому саду, Там соловейко щебетав. Додому я просилася, А ти мене все не пускав.
Ти милий мій, а я твоя, Дивись, яка зійшла зоря, Проснеться матінка моя – Буде питать, де була я.
А ти їй дай такий отвіт: Яка чудова майська ніч. Весна іде, красу несе, А тій красі радіє все.
Доню моя, не в тому річ, Де ти гуляла цілу ніч, – Чому розплетена коса, А на очах бринить сльоза?
Коса моя розплетена, Її подруга розплела, А на очах бринить сльоза, Розлука з милим в нас була.
Мамо моя, ти вже стара, А я щаслива й молода, Я жити хочу, я люблю! Мамо, не лай доню свою.