Розпрягайте, хлопці, коні


народна про кохання козацька

Розпрягайте, хлопці, коні Та й лягайте спочивать, А я піду в сад зелений, В сад криниченьку копать.

Маруся раз, два, три, калина, Чорнявая дiвчина В саду ягоди рвала. Маруся раз, два, три, калина, Чорнявая дiвчина В саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку У вишневому саду… Чи не вийде дівчинонька Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька В сад вишневий воду брать, А за нею козаченько Веде коня напувать.

Просив, просив відеречка, Вона йому не дала, Дарив, дарив з руки перстень,* Вона його не взяла.

"Знаю, знаю, дівчинонько, Чим я тебе розгнівив: Що я вчора ізвечора Із другою говорив.

Вона ростом невеличка, Ще й літами молода, Руса коса до пояса, В косі стрічка голуба".