незакінчено
Такетомі-джіма (竹富島) — один з південної групи островів Яеяма н а Окінаві
?. Дуже маленький острів — довша сторона менше 3км, знаходиться в 10хв. на паромі від порту Ішіґакі. Довжина периметру острова 9,2 км, і населення — 300 чоловік.
Остів відомий своїм „зоряним піском“ і кам'яними парканами.
Назва сусіднього, значно більшого за Такетомі острова — Ішіґакі, означає „кам'яна стіна“. Назва походить від традиційного для цих островів стилю будівель — кожен двір оточено 1—1,5 метрової висоти стіною, складеною з ракушнякових каменів.
Але на самому Ішіґакі таких традиційних будівель вже майже не залишилось — він значно більше розбудований і осучаснений. Тому, для того, щоб побачити саме такого стилю село, яке залишилось практично незмінним в стародавніх часів, потрібно сісти на паром в порту Ішіґакі, і вже через десять хвилин Ви потрапляєте в транквільну зону Такетомі.
Майже все, що є на Такетомі, трапляється тут в одному–двох примірниках. Одне сільце, один пірс, два пляжі (один з них — скоріше „пляжик“), два ресторанчики… І зрозуміло — для більшого на кількох квадратних кіломентрах не розженешся. Все село і весь острів цілком можна обійти пішки за кілька годин.
Пляж Кондої
Пляж Кондоі (コンドイビーチ) знаходиться майже на протилежній від пірсу стороні острова. Попавши сюди до початку сезону (ми були на Такетомі 12 квітня), кожен зможе отримати свою дозу транквілізаторів: широченна смуга білісінького пісочку, людей — раз, два, може три, порахувати можна на пальцях. Навколо острова в усі боки — коралові рифи. Тому високі хвилі до берега не доходять і вода біля берега мілка і прозора. Мілина продовжується на декілька сотень метрів від берега, то опускаючись по груди, то піднімаючись до коліна чи навіть нижче литки. Чудове місце для купання з дітьми. Вже в середині квітня температура води чудова, а сонце пече не гірше, ніж літнє.
Трохи далі від берега — коралові рифи за самою неймовірною живністю, яку тільки можна собі уявити в тропічних водах.
Пляж „зоряного піску“ — Кайджі — カイジ浜
Хоші-зуна (星砂) — в цих місцях часто трапляється дуже характерний пісок, в якому трапляються малюсінькі мушлі–черепашки у формі п'ятикутної зірки. Серед місцевих жителів і приїзжих японців вважається, що такий пісок приносить долю. З самої назви пляжу зрозуміло, що саме тут цих зореподібних пісчинок трапляється особливо багато.
Село
Але основною притягальною силою острова є, звичайно ж, саме село. Розташоване в центрі острова, з вузенькими, затисненими поміж ракушняковими стінами, вуличками. Кущами й деревами квітів таких кольорів, яких не існує в природі. І жовто–гарячими черепичними дахами із, звичайно ж, з сидячими на них шісами
?.
Вулички села без ніякої бруківки чи іншого твердого покриття — просто білосніжний пісок. По вуличках роз'їзжають на велосипедах (взятих в прокат тут же на острові) чи просто проходжаються туристи і мірно в розвалочку тупцяють туди–сюди воли, запряжені в візки. Таке задоволення теж можна замовити собі тут–же на острові і проїхатись по селу волами з усіма відповідними обстановці запахами і звуками — на кожному з возів сидить колоритний окінавець з традиційним окінавським шамісеном — „саншін“.