Коли вже зайшла мова про розваги японців, а у мене є вільний час, бо апаратура міряє, а мені краще до неї не пхатись, то хочу ще написати пару слів про те, як японці проводять вільний час.

Почати треба із найважливішого, а саме з їжі. Половина передач по телебаченні про їжу. Можуть просто показувати продукти, можуть готувати якусь екзотику і їсти її в прямому ефірі, можуть влаштувати щось на зразок "Клубу телемандірвників", але при цьому сюжет буде такий, що 2 молоді жінки (як правило) приїжджають кудись, де ідут в рестотран і щось їдят. І так 3 рази в тижден ! Здавалося б халявна робота: ходиш по ресторанах, їсиш за кошт телебачення і ще й дістаєш зарплату. Нічого подібного: основний "цимес" - це сказати, як все смачно. І не одним словом, і не коротше, ніж 15 хвилин ефірного часу. Починаєтся все класично: дама кладе в рот чергову потвору із тарілки, на хвилину завмирає, закочутє очі, прожовує і стогне "ой шііі !" = "як смачно". Все це робится із такою багатою мімокою, ніби вона грає Сімплементе Марію з бразильского серіалу, в момент, коли та дізналас, що її улюблений Хуаніто - це міліонер, а не токар-фрезеровщик. Ну а потім вже іде головна частина: дві ведучі починают між собою діалог на 10-15 хв. про всі нюанси прекрасності смаку жаби, котру вони тілки що з'їли, і наскілки ця жаба краща/ніжніша/гостріша за іншу жабу, приготовану в провінції Такаданобаба. Найбілше мене проиняло, що по каналу, де пропонують речі на продаж: "подзвоніть ще сьогодні, і цей спалювач жиру та навішувач лапші на вуха буде ваш за неймовірно скромих 1000 гривень !!!", - теж продают їжу. І ведуча у них не промах: якось протягом 40-60 хвилин вона продавала краба. Не знаю, про що вона говорила, але цього краба показували із усіх можливих точок, включаючи фоторгафії його в дитинстві, фоторгафії челнів його сімї і копію атестату про середню освіту. В кінці, як і слід було чекати, теле-тітонька почала їсти цього краба картинно завмираючи на кожному ковтку із таким виразом обличчя, що навіть гайджін, який ні слова не знає по-японски, хапаєтся за телефон із замовляє мішок цих крабів, бо іншого шасу в житті не буде. Але раз цю тітоньку спіткала засада: вона продавала якийс міксер-блендер-чудо машину, а її асистент на цьому міксері щось міксив. Так ос він зарядив цибулю, капусту, помідори огірки, дивного виду соуси і все це змолов у кашу консистенції пасти для взуття. На вигляд воно теж недалеко втікло. І ось тітонька все це мусіла зїсти ! :-))) Не знаю, як її, а мене темно-фьолетова маса лякала. Та професіоналізм є професіоналізмом: телепродавщися із муками на обличчі споживала продажний продукт, не забуваючи при цьому усміхатись і вигукувати своє звичне "ой шіііі !".