Внутрішній храм Найку, 内宮? .

Сам «храм» складається з кількох сотень «храмів», від маленьких до великих, кожен присвячений своєму божеству. Основне святилище внутрішнього храму присвячене Великій Богині Аматерасу ( Аматерасу-но-Окамі? ). Аматерасу ― Богиня сонця і верховна богиня імператорської сім'ї, оскільки вважається, що вся імператорська генеалогія походить від Аматерасу і, що вона є праматір'ю всіх японських імператорів. Сам цей факт пояснює причину такої важливості храму ― сюди в моменти прийняття важливих рішень приходить поклонитись самій Великій Аматерасу імператор. До центральної частини храму може допускатись тільки сам імператор і у особливо виключних випадках сюди можуть допускатись його домочадці.

За легендою у внутрішньому храмі, в основному святилищі Аматерасу знаходиться одна з трьох найважливіших реґалій і реліквій імператорської сім'ї. А саме: дзеркало Аматерасу. Це є за легендою саме те люстерко, в яке дивилась Аматерасу, коли вилізла з печери на заклик півня. Дзеркало зберігається у храмі ще з третього сторіччя, і з того часу його не бачила жодна жива душа. Тільки імператорська сім'я має право дивитись на це люстро, а для захисту воно загорнене в полотняну торбу. Коли торба приходить в негідність, тоді шиється ще одна торба, і разом з рештками попередньої люстро вкладається в нову. На одному з англомовних сайтів стверджуться, що за слухами на задній стороні дзеркала написи зроблено давньою єврейською. Напевне, сайт ― американського походження, судячи з суті написаного :).






Будівля храму Аматерасу обнесена чотирма рядами парканів. До першого, зовнішнього ведуть кілька десятків сходинок. Від входу за перші ворота забороняється фотографувати, а побачити саму будівлю храму не так вже й легко ― паркани закривають від зору майже всю будівлю крім солом'яного даху і кедрових балок покрівлі. Якщо Ви розраховуєте на щось надзвичайне ― захоплений подих від красот найдавнішого японського храму, забудьте про це. Будівля являє собою класичний зразок японського шінтоїстського храмобудівництва. Якщо Ви ще такого не бачили, то згадайте клуню Вашої бабці, і це буде найточнішим наближенням до архітектурного стилю Храму Верховної Богині. І побудова храму з найбільшою простотою якраз і вважається найбільшим мистецтвом. І всі путівники пишуть теж саме: саме в будівлі Великого Храму нарешті ось вдалось втілити ідеал побудови і створити храм, який нічим не відрізняється від зерносховища (у цьому випадку ― рисосховища, або «кура» японською, 倉)

Прохід далі ― за другі ворота ― закритий і всіх поголовно сюди не пускають. Але можна заплативши 5 тис. йен, пройти за другий паркан, щоб помолитись Аматерасу перед воротами між другим і третім парканом. Якщо Ви забажаєте це зробити, або якщо пощастить і під час Вашого візиту хтось з відвідувачів прийде помолитись, Ви можете стати свідком процедури підготовки до входу за другий ряд загороджень. Ліворуч від входу між першим і другим парканом відгороджена невелика територія з дерев'яним дашком. Тут священники готують прощан до входу в більш святу зону. Підготовка полягає в очищенні. В якості чистячої субстанції використовується сіль. Сам процес очищення полягає в щедрому посипанні сіллю в супроводі молитов.

Але навіть пройшовши через це, Вам не вдасться пройти за другу загорожу через центральні ворота. Сюди входять тільки через бічний вхід, з лівого боку, обійшовши навколо по периметру коридором утвореним першою і другою загорожею. Через невеличку хвірточку, якої навіть і непомітно спочатку. А вже за другий паркан пройти навіть і не думайте ― туди можливо зайти тільки ставши імператором Японії (що, можливо, не так просто для уроженця України). Навіть сам імператор поклоняється Богині між третім і четвертим парканом, і тільки у визначних випадках імператор може пройти за четвертий паркан до храму.

Саме під час нашого візиту сюди ми були свідками всієї цієї процедури. Якась жінка приходила помолитись Верховній Богині, а ми в цей час слухали розповіді про храмові традиції і бувальщини від одного дідка з охорони храму. Треба було бачити захоплені очі оповідача, коли він розказував про візити імператора до храму! і про те, як найперший раз за всю історію за третій паркан було пропущено не члена імператорської сім'ї ― наречена принця Нарухіто (зараз ― принцеса Масако) отримала дозвіл помолитися тут кілька років тому.