Минув якийсь час, і я знову назбирав вражень про Японію, якими й хочу поділитись. Цього разу, це будуть скоріше нюанси їхнього сприйняття світу, а не мої "гайджинські" видумки. Гайджин = іноземець. Хоча, з іншого боку - все це видумки ;-) Їдучи в Японію я чекав, що в ній на кожному розі стоїть комп'ютер, і навіт сміттярі зчитують код кожного контейнеру зі сміттям за допомогою лазерного сканеру. Насправді ж довелося зіткнутись із цікавою комбінацією архаїзмів і high-теху. З одного боку мій будинок, як в принципі і всі решта, побудований із фанери, і ввечері можна почути, як ходять сусіди зверху, зимою вдома температура та ж, що і на вулиці, ванна зроблена у формі куба 1x1x1 м (історично традиціина форма), спати треба на підлозі на декілкох матрасах, страви японскої кухні ме мінялись уже добру сотню-дві-три років, а в деяких магазинах запах, як на складі сілхозпродукції колгоспу "Тупік Ілліча", зате з іншого - холодні кімнати обігріваются кондиціонером, який має потужності стільки, що за пару хвилин його роботи в кімнаті а також і в цілому кварталі досягаєтся тропічна температура, продукти із "запашного" магазину стерильно чисті, навіт сира риба (!), і їсти її можна без страху, замки на вході в інституский корпус автоматично спрацьовують о 6-ій вечора (тьоті з рубильником немає), і потім можна зайти лише по карточках, роздача рідкого гелію в лабораторії повністю автоматизована, і без найменших проблем за ден його одержують і приймають тоннами, в той час, як в інших лабораторіях 200 літрів - це вже пригода, в Токіо організована безперебійна робота десятків ліній метро і поїздів РІЗНИХ компаній, і мілйонний потік пасажирів безперебійно пливе дружно притиснувшис одне до одного, і т.д. Така комбінація мене доволі сильно дивувала, бо для повної "електрифікації і поудови комунізму" грошей у японців досит, то чому ж вони по пояс все ще стоят в середньовіччі ?

І ось після певної розумової активності я прийшов до такого висновку: японці та їх суспільство дуже консервативні, і основні правила, спосіб поведінки і звички вони міняють вкрай неохоче, або не міняють взагалі. Дійсно, а навіщо ? Використання сучасних технологій - це скоріше антураж і питання зручності, аніж зміна способу життя. Сильно спрощуючи ситуацію, можна сказати, що самураї і далі носят кімоно, тілки тепер вони шийут його з кевлару, щоб меч не прорубав, а ідея перевдягнутись у суперкомбінезон зоряних віин і бігати по кущах з автоматом відкидаєтся, як незвична, недостойна і нетрадиціина.

Також Японія - це до певної міри гірске село. Вона дуже давня, із багатою, складною і не завжди зрозумілою культурою, із організацією суспілства, яка склалась протягом сторіч, і яка захищає від хаосу 100 млн. маленких жовтих гуцулів, які зібрались на полонині розміром 200 на 200 метрів, і які просто попадают вниз, якщо почнут штовхатись. Одночасно ці "гуцулики" із підозрою дивлятся на чужинця, який намагаєтся пожарити сосиснки і заспівати "Калінку-малінку" посеред їхньої полонини. Звичаино, так само стосовно прибулців себе ведут європеиці чи американці, але у тих і в других інстинкт замкнутого колективу набагато слабший через постійне співіснування із різноплановими сусідами, які обсіли з кожної сторони і копошатся по-своєму. Японці ж вес час вели ізоляціоністську політику, і виїхавши на 100 км за великі міста на зразок Токіо можна відчути себе як олія у воді: плаваєш по гладенкій поверхні, але не змішуєшся.

У подібній ситуації важливо не почати міняти оточення під себе, і не почати аборигенів "жити правилно", бо легше слона на коньки поставити. Набагато цікавіше спостерігати за цим всім, пробувати зрозуміти, чому японці до сьогодні їдят паличками і пишут ієрогліфи, заміст того, щоб взяти в руки вилку і вивчити "нормалні" букви ;-) Поки що подібні спостереження і спроба робити деякі речі на японский манер є для мене навіть певною розвагою. З часом скоріше за все я частково призвичаюсь до того, що по дорозі треба їздити вліво, всіх на роботі треба називати із закінчанням "-сан", а в магазині постійні вигуки персоналу "Ірашяй масе" = "ласкаво просимо" - це просто антураж, але буду жити по-своєму, смажачи картоплю заміст варки рису. До речі, рис у них смачний :-)

Отаке от :-)