Матцузака

27 липня.

Приїхавши в Мацузака, щоб спитати дорогу і місця які можна подивитись під'їхали до залізничної станції Мацузака і зайшли в місцеве тур-аґентство. Там зустріли японця, який почув, що ми питаємо і зразу запропонував поїхати показати місто і визначні місця. Робітниці тур-аґентства на жаль не змогли надати допомоги ☹.

• Мацузака славиться на всю Японію своєю яловичиною (Мацузака-ґю).
• Збереглися кілька старих районів міста: замок Мацузака-джьоо, квартал біля замку, де жили самураї‑захисники замку. В будинках старого кварталу і зараз живуть люди, з дев'ятнадцяти сімей, що живуть зараз в цих будинках, шість сімей ― прямі потомки самураїв, які жили тут.
• З давніх часів в Мацузака ткали тканину. З епохи Едо дуже модним в столиці (Едо) стала тканина з Мацузака синього кольору із смужками. Японець привів нас показати центр, де виготовляється тканина за старими технолоґіями і одяг з неї.
• Сам замок Мацузака Джьо не зберігся ― тільки вали і кам'яні стіни. На території розвалин замку ― краєзнавчий музей.

Після Мацузака відправились в гори в напрамку на Уено і на ніч в районі Сакакібара Онсен (榊原温泉). Це село в якому велика кількість онсенів розкидана по території. Зупинились в Ою Но Сеі (お湯の性). Вартість ― 800 єн для дорослих, 400 єн для дітей, є сауна, ротембуро.

В онсені почали дізнаватись де можна було би зупинитись на ніч. Жінки в онсені порадили звернутись до персоналу онсену і спитати у них дозволу поставити намети на автостоянці онсену. Так і зробили. Автостоянка велика і досить далеко від дороги. На стоянці є туалет з водою. Потрібно було заповнити спеціальну форму з іменем і прізвищем. Отже, це досить розповсюджена форма і цим можна користуватись при пошуках місця для ночівлі.

---