Тварі по парі

2003/12/25

Тварі по парі

Трохи про забобони і братів наших менших

Трохи побувши в Японії починаєш потроху розуміти, що з японськими тваринами щось не так. «Не так» означає, не загалом «не так», а просто «не так, як у нас». Коти ― без хвостів, ворони чомусь не каркають, я репетують таким голосом («нелюдським»), ніби вони знущаються з людей. На дверях магазинів і різних забігайлівок стоіть ляльки ― де кіт з піднятою вгору лапою, а де щось таке пузате і в солом'яному капелюсі, і таке, що на перший погляд важко ідентифікувати з якоюсь відомою нам тварюкою. Пізніше виявляється, що ця тварюка ― це єнот, або танукі (наголос на у) японською. А коти, піднятою догори лапою запрошують до магазину хто щастя (якщо піднята ліва лапа), а хто гроші (якщо піднята права лапа).



З більш екзотичними звірюками справа не краща. На банці чи на паперовій етикетці пляшки пива Кірін намальвано якусь вогняну коняку з барвистою гривою і величезним хвостом. Трохи підучивши японську, дізнаєшся, що «кірін» ― це жирафа, а на пляшці намальвана коняка. Виходить, як в тому анекдоті ― «Муму написав Тургєнєв, а пам'ятник Пушкіну?» І так далі, і тим більше. Чим далі поглиблюються знання японської мови і японських звичаїв і забобонів, тим дивніше і цікавіше стає.

Японські забобони і тварини.

Про різну японську чортівню і її відношення до традиційних релігійних вірувань шінто можна докладніше почитати в книзі киянина Андрія Накорчевського «Сінто» (в російській транскрипції ― „Синто“). В Японії (або, хоча б, у віруваннях японців) як і в багатьох інших країнах (чи забобонах) існують перевертні. Але на відміну, наприклад, від України, перевертні не обмежуються самими тільки вовкулаками і не потребують для своїх забавок повного місяця. Японці вірять в те, що головною ознакою перевертня є хвіст. І що чим більше у тварюки хвостів, тим вона кваліфікованіше може перекидатись на когось іншого. Тож до перевертнів належать практично всі друзі наші чорироногі. Найбільш вмілими перевертнями, є лисиці, єноти і коти.

Але крім самих лише «справжніх» перевертнів ― лисиць, барсуків і котів ― ще існує окрема категорія «мовних» перевертнів, які виникли скоріше за все від історичної замкненості Японії і від обмежених культурних зв'язків японського народу з заморськими культурами. Саме до таких і відноситься коняка-жирафа, про яку йшлося вище.

Вані ― крокодил, морське страхіття.

Вані (わに) в сучасній японській означає крокодил. У сучасній мові ― це практично єдине значення слова, яке Ви дізнаєтесь. Але, як зазначає В. Астон? в своїх коментарях до Ніхонґі?　（日本時期）, „вані“ початково означало морське чудище. Так, в одній з легенд, переказаних Ніхонґі йдеться: «Котошіро-нуші-но камі обернувся морським чудиськом і після зустрічі з Мізо-куі: но хіме на острові Мішіма в них народились діти, які й були предками знаменитого імператора Джімму». В Ніхонґі дослівно йдеться про те, що він «перекинувся на „кума-вані“». Кума (наголос на „у“) ― японською ведмідь, а вані ― морське чудиско. На той час, коли писалось Ніхонґі (720 рік н.е.) або Ко:джікі? (682 рік н.е.), японці звичайно-ж не могли знати про крокодилів, ніколи їх не бачили і не уявляли, що воно таке. Додаткова приставка «ведмідь» в цьому випадку просто вказує на величину. Тобто, «ведмідь-крокодил» виявляється зовсім не і крокодилом, і не ведмедем, і «ведмідь-морське чудисько» просто означає «величезне морське страхопудло». В. Астон виводить назву „вані“ від китайського чи корейського, яке в корейській міфології було морським царем, і жило в величезному палаці на дні моря. Можливе походження „вані“ від корейського „ванґ-і“, що означає Цар. Також Астон вказує на те, що втрата звуку „ґ“ в трансформаціях корейських слів на японський лад не така вже і рідкість. Очевидно „вані“ уявлявся або драконом, або якимось страховиськом. За різними версіями легенд богиня Тойо-тама-хіме, в справжній своїй подобі була „вані“, але на час пологів перекидалась драконом і також була донькою Бога Моря, що на думку Астона вказує на те, що „вані“ мав би бути чимось подібним до дракона.

Мабуть, пізніше, японці познайомившись з справжніми крокодилами, вирішили, що саме таким, напевне, і був „вані“, і назва морського страхопудла приліпилась до образу невинної рептилії.

---