Надіслати публікацію журнала

Напис на шторках на вхідних дверяж і на вивісці над дверима — Ама-но-Іваана.

Легенда про богиню Аматерасу і те, як вона ховалася в печері, чи не найвідоміша з усього шінтоїстського епосу (див. легенду тут). Відповідно не уступає по популярності легенді і сама "легендарна" печера. Пишуть, що ледь чи не в кожній префектурі є своя власна печера Аматерасу — Ама -но-Іваана. Може в Токіо не знайлось потрібної дірки в камені, або дуже вже хотілося мати свою власну печерку прямо в центрі Токіо. Причини можуть бути різними, але результат відомий — за 200 метрів від самої що ненайцентральнішої залізничної станції Японії — Токіо я надибав сьогодні на ось таку імпровізовану "печеру".

Ця "печера" (а по нашому пивнуха-забігайлівка, або гадючник) знаходиться прямо під коліями лінії Яманоте. Приблизно посередині між станціями Токіо і Канда, під залізничним мостом. Про наближення до печери Вам без сумніву свідчитиме запах (якщо можна назвати цим словом чад від смажених оселедців). Чадило в повітрі стоїть таке, що й саму вивіску не дуже помітиш. Що там всередині робиться уявити важко — єдине, в чому нема сумніву - там смажать рибу. Але що то за риба, якщо від неї такий дух. Може це залишки ще тих оселедців яким запаслася Аматерасу кілька тисяч років тому?

---

Пермалінк (посилання з: Публікації посилання: Публікації)